Заходи, присвячені пам'яті Тараса Шевченка, почалися в Брестській області 8 березня. Цього дня в Будинку культури СПК «Остромечево» (Брестський район) майже сімсот глядачів мали можливість почути київський ансамбль «Горлиця», який виступав більш як у сорока країнах світу і представляв, передусім, народні українські пісні (хоча звучали й білоруські з репертуару мулявінських «Піснярів»).

У неділю, 9 березня, урочистості, присвячені Кобзареві, почалися поряд із його бюстом на однойменному бульварі. Як підкреслив Генеральний консул України в Бресті Іван Баранчик, творчість Тараса Григоровича належить не лише українській, але й світовій культурі. Підтвердженням тому може бути факт, що його знаменитий «Кобзар» у 1952 році був виданий у перекладі з української білоруською мовою народних поетів Білорусі Янки Купали та Якуба Коласа. Але й у самому Бресті є пам'ятні місця, пов'язані з іменем основоположника нової української літератури. В обласному центрі є бульвар і вулиця імені Шевченка, численні колективи художньої самодіяльності Брестчини носять ім'я великого слов'янського поета.

У житті Тараса Шевченка зійшлися дві дати: 9 березня 1814 року він народився, 10 березня 1861 року помер. Прихильники творчості генія, представники української діаспори в Бресті відзначали річницю і його народження, і смерті.

Серед тих, хто цього дня приніс квіти до пам'ятника Тарасові Шевченку в Бресті, був і двічі Герой Соціалістичної Праці, почесний академік Української академії аграрних наук, генерал-полковник Запорізького козацтва, керівник агрокорпорації «Зоря» Рівненської області України Володимир Плютинський.

У бесіді з журналістом «Вечернего Бреста» Володимир Антонович сказав: «Я дуже радий, що день народження нашого великого поета зустрічаю в Бресті. У вас я не вперше. Все по роботі. Те, що ваша держава робить у сфері розвитку сільського господарства, заслуговує найуважнішого вивчення. Не приховуватиму, що вирішив поєднати корисне з приємним – привітати з ювілеєм керівника СПК «Остромечево» Олексія Скакуна. У нього я багато чого підглянув у плані організації виробництва, сподіваюся, що й наші новації він використовує в своєму господарстві. А те, що удвох з Олексієм Степановичем можемо декламувати твори Тараса Шевченка, свідчить про те, що ми можемо співпрацювати не лише в сфері економіки. Нам легше порозумітися в діловій сфері, коли ми виховані на нашій, слов'янській культурі».

Юрій Рубашевський.

("Вечерний Брест", 12.03.2008 р.)