В гостях у Коласа побував прапраправнук Тараса Шевченка

«Це наше все, як у вас Купала, Колас і Богданович», — кажуть українці про своїх класиків Тараса Шевченка, Максима Рильського і Павла Тичину. Їхні нащадки цими днями побували в Мінську. Гостей із Києва приймав Михась Костянтинович Міцкевич, син Якуба Коласа.

Тарас Лисенко, прапраправнук Кобзаря, на батьківщині поки що невідомий. Про його сімейну «таємницю» навіть друзі не знають: «Мені незручно спекулювати ім'ям прапрапрадіда». Тарасу лише 21 рік, вивчає історію і право в Київському педуніверситеті. Пише вірші, та вголос вважає за краще цитувати знаменитого предка. Він зізнався, що не чекав побачити біля пам'ятника Шевченка в Мінську живі квіти. У дворі будинку-музею Якуба Коласа Тарас посадив барвінок, привезений з-під Канева, де поховано Кобзаря.

«Колас і Купала багато в чому вчилися у Шевченка», — Тарас Лисенко знає творчість білоруських поетів не з чуток. І додає: «Тараса Григоровича частіше за інших перекладали білоруською мовою в ХХ столітті».

Українська мова прапраправнука всесвітньо відомого письменника в XXI сторіччі не потребує перекладу, хоча Тарас прекрасно говорить і російською. Ще він із собою привіз загадку: «Десь у Білорусі повинні жити інші родичі Тараса Шевченка. Намагаємося їх розшукати».

Візит до Мінська нащадків українських класиків організував Державний литературно–меморіальний музей Якуба Коласа. Разом з Тарасом із сім'єю «дядька Якуба» познайомилися племінниця Павла Тичини Тетяна Сосновська й онук Максима Рильського, теж Максим. «Мій дід дружив із Коласом», — гордиться Рильський-молодший.

Учора українські гості побували в рідних місцях автора «Новай зямлi», в селі Миколаївщина Столбцовського району.

Михась Міцкевич сказав, що візит гостей із Києва — найкращий подарунок сім'ї Коласа до 125–річчя з дня народження пісняра.

Віктор Корбут.

Фото Віталія ГІЛЯ, "СБ".

(«Советская Белоруссия», 21.04.2007 р.)