|
Нижче подаються факти, події культурно-мистецького життя, дотичні до теми "Шевченко і Білорусь". Це — перша спроба систематизації матеріалу, яка, сподіваємося, буде корисною читачеві.
Роман Лубківський,
редактор-упорядник кн. "Шевченкова дорога в Білорусь” (Літературно-публіцистичний збірник, Львів: Світ, 2004).
1829-2002 роки
1829
• Юний Тарас Шевченко як слуга поміщика Павла Енгельгардта прибуває до Вільні — міста, в якому сходилися впливи трьох культур: польської, білоруської, литовської.
Проїжджав через білоруські міста і села— Лоєв, Рєчицу, Жлобин, Бобруйськ, Ігумен, Мінськ, Радашковичі, Красне, Молодечно, Пруди, Сморгонь.
У Вільні малює портрет батька («Се мій батько» — зберігається у Львівському Національному музеї) та портрет невідомої жінки (зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка).
• Протягом річного перебування вивчає польську мову, знайомиться з творами Адама Міцкевича.
1839
• Знайомиться з польсько-білоруським поетом Яном Барщевським та його друзями — прихильниками білоруської мови, етнографії, фольклору. Один із них — Ромуальд Падбярезький співає білоруські пісні, читає "Энеїду навыварот" та ін. твори.
Як свідчать сучасники, «Шевченко заохочував білорусів, щоб не покидали своєї праці для народу, бо це їхня повинність, а ця праця... не пропаде даремно...»
1842
• У газеті «Туgоdnіk Petersburgski» (№ 36 від 15 трав.) в розділі "Мистецтво" вміщено огляд «Кілька слів про малярські роботи Петербурзької Академії мистецтв, а також про польських художників, що там працюють, зокрема з приводу щорічної виставки в цій Академії».
Автор — Ромуальд Падбярезький — так оцінює майстерність Шевченка-художника: «п. Шевченко. Циганка, що ворожить руській дівчині. Циганка загалом добра, але дівчина, як кажуть, вималювана; вважав би, що цей недолік походить від того, що фігура не виступає з площини, що мало округлюється, є плоскою...»
1843
• Прізвище Т.Шевченка з означенням Кобзар зустрічається на сторінках альманаху «Rocznik Literacki» в списку передплатників. Зацікавлення Шевченка, очевидно, пов'язується з увагою «Rocznika» до білоруської тематики.
• У Петербурзі відбулася зустріч Шевченка з польсько-білоруським літератором Ромуальдом Друцько-Падбярезьким, під час якої йшла мова про білоруський фольклор та нові літературні твори симпатиків білоруського письменства.
По дорозі на батьківщину Т.Шевченко проїжджає населені пункти Білорусі: Вітебськ, Оршу, Шклов, Могильов, Прапойськ, Чечерськ, Гомель.
1844
• Художник Яків де-Бальмен надсилає приятелеві Шевченка В. За-кревському для передачі Шевченкові рукописний "Кобзар", ілюстрований художником М. Батиловим, що походив з білоруських земель.
• Після виходу в світ серії офортів Т.Шевченка "Мальовнича Україна" Ромуальд Падбярезький публікує в альманасі «Туgоdnіk Petersburgski» (від 5(17) січня) свою рецензію "Ukraina malovnicza". Автор характеризує Шевченка не лише як художника-гравера, а й відомого поета, автора збірки "Кобзар" і поеми "Гайдамаки". Він, як стверджує Падбярезький, є "творчим талантом": "треба бути філософом, поетом і художником, щоб уміти так схопити, так вдало показати типи національності.
Пан Шевченко, малоросійський Кобзар або поет, у подібних сценах незрівнянний".
На думку автора рецензії, твори Шевченка "заслуговують найвищої похвали і засвоєння нашими художниками".
1847
• Арешт Шевченка 5 квітня в Києві, на березі Дніпра, коли він повертався з Чернігівщини.
6 квітня заарештованого спішно відправляють до столиці імперії за маршрутом: Київ— Бровари— Козелець— Красне— Чернігів—Сяднів— Чечерськ— Могильов— Орша— Вітебськ— Великі Луки— Гатчина— Петербург.
1849
• На засланні Шевченко знайомиться з польським істориком, художником, революціонером Броніславом Залеським (уродженцем і жителем Білорусі).
1854-1855
• Шевченко пише повість "Музика", в якій знайшли вияв його особисті враження, спогади, а також розповіді друзів по засланню. З болем говориться про Білорусь як край "постійно голодний".
1857
• У листі до Броніслава Залеського від 10 лютого Шевченко повідомляє про свій план приїзду вБілорусь, у маєток адресата: «Замість петербурзької залізниці я вибираю просту поштову дорогу — смоленську чи віденську і приїжджаю прямо в Рачковичі... і, в обіймах повного щастя, відпочиваю...»
1858
• Запис у "Журналі" Т.Шевченка про зустріч із давнім молодшим приятелем — художником М.Мікешиним.
1859
• М.Мікешин малює портрет Т.Шевченка.
• Виходить з друку "Кобзар" Т.Шевченка із портретом автора роботи М.Мікешина.
1861
• Смерть Т.Шевченка.
26—28 лютого М.Мікешин змальовує Шевченка в труні.
• Твори Шевченка поширюються на білоруських землях у рукописах.
1863
• У Вільні виходить "Кобзар" польською мовою в перекладі польсько-білоруського поета Владислава Сирокомлі.
1866
• М.Мікешин ілюструє поему "Гайдамаки".
1860-ті роки
• М.Мікешин, працюючи над пам'ятником "Тисячоліття Росії", намагається встановити на ньому барельєф Т.Шевченка. Коли ця спроба закінчилася невдачею, автор листовно звертається до царя Олександра І: «Шевченко... в розумінні відновлення прекрасного народного слова зробив для Малоросії більше, ніж хто-небудь з наших поетів... Вміщуючи його, ми задовольняємо національну гордість народу, відмежовуємо себе від дорікань нащадків у холодному ставленні до єдиного поета Малоросії».
Згодом Мікешин намагається увічнити образ Шевченка на пам'ятнику Б.Хмельницького в Києві. «По боках Кобзаря, — писав він, — стоїть група селян: велико-, біло-, мало- і червонорусів...»
1866
• У "Сборнике памятников народного творчества в Северо-Западном крае", виданому П.Гільдтебрандтом у Вільні, публікується запис пісні "Од села до села" на слова Т.Шевченка.
1871
• У Петербурзі під редакцією М.Гербеля вийшла в світ антологія "Поззия славян". Опубліковано твори Т.Шевченка, інших українських поетів, а також 12 білоруських народних пісень.
1885
• Білоруський письменник Олександр Єльський (1834—1916) публікує статтю "Про білоруську говірку", в якій зауважує, що численні зібрання білоруського фольклору — «цілі томи переказів, казок, легенд і пісень... справді немов благають про появу білоруського Шевченка або Челаковського...» У цій же статті, відстоюючи самобутність білоруської мови, О.Єльський посилається на досвід української, що сформувалася на основі діалекту, опрацьованого «такими письменниками, як Котляревський, Шевченко, Куліш, Квітка, Гулак, Гребінка, Маркович, Падура».
1886
• Листи білоруського вченого і громадського діяча Войтислава Савича Заблоцького (1850—після 1893) містять цікаву інформацію про громадсько-політичне життя, ставлення до української літератури. Так, зокрема, він пише: «...не треба говорити, що мені, білорусу, усе малоруство Ваше — справа рідна, що я зі слізними од радості очима вчора і позавчора "Марію" Шевченкову, "Лихі люди" та й "Політичні пісні українського народу, частина перша, розділ перший" читав. Ніякі Шекспірові твори не були мені так добрі, як ці, естетично, зачасту, неоковирні, рідного мого народу, сказав би, душі моєї виповіді, ця сповідь святая... серця...»
І далі: «Хотів би я мати всього Шевченка, Котляревського, Марка Вовчка та й всіх, що писали по-малоруськи! Куліша нічого не читав, одну тільки його "Очаківську біду..." Дуже люблю і Вашу мову, і все, що Ви пишете... Буду старатися шукати купців на Ваші видання "La literatura oukrainienne" і по-італійськи можете і тепер мені послати зо три чи чотири штуки. Так само й Шевченка..."
1892
• Газета "Минский листок" від 5 червня високо оцінює гру української трупи М.Кропивницького: «"Назар Стодоля" (Т.Шевченка)... пройшов так, як тяжко було чекати...»
1894
• М.Мікешин повідомляє приятелеві: «Я день і ніч дома сиджу за колосальним портретом Тараса в 4 аршини..." Мікешин, за свідченням О.Мировича (у неопублікованих спогадах "Друзі Шевченка"), був «незамінним організатором поминання» за Шевченком. Як зауважив К.Білиловський, М.Мікешин протягом усього свого життя «не випускав золотого шнура од дзвона во славу Тараса і оплаканого ним краю».
1895
• М.Мікешин бере участь у підготовці ілюстрованого "Кобзаря".
• Виходить друком ілюстрований "Кобзар" Т.Шевченка. Для цього видання художник намалював портрет автора в образі Кобзаря-бандуриста, створив обкладинку та вмістив у книгу малюнки, подаровані йому Шевченком.
• Умирає М.Мікешин, так і не реалізувавши свій проект грандіозного пам'ятника Т.Шевченкові.
1905-1907
• Янка Купала працює над перекладами творів Шевченка.
1907
• 3 нагоди 93-річчя з дня народження Т.Шевченка в міському театрі Гомеля з великим успіхом ставиться вистава за драмою Т.Шевченка "Назар Стодоля".
1908
• Композиція "За думкою думка роєм вилітає" (на основі вірша Т.Шевченка "Гоголю") публікується в першій збірці Янки Купали "Жалейка".
• Газета "Минский курьер" 28 серпня 1908 р. висловлює побажання щодо Янки Купали: «Нехай він буде для білоруса тим, ким був Шевченко для України».
1909
• У брошурі І.Крип'якевича "Білоруси" (Львів) уміщено переклади віршів Янки Купали "А хто там іде" та "Пам'яті Шевченка" (перекладач невідомий).
• У Петербурзі вийшла перша поетична збірка Янки Купали "Жалейка", куди ввійшов вірш "Пам'яті Шевченка".
• Янка Купала пише вірші-посвяти: "Пам'яті Т.Шевченка" (25 лютого 1909) і "Пам'яті Шевченка".
• 26 лютого в Петербурзі відбувся вечір, присвячений пам'яті Т.Шевченка. Вінок від видавничої спілки "Загляне сонце і в наше віконце" до погруддя поета поклав Б. Епімак-Шипіга.
"Наша ніва" опублікувала нарис "Тарас Шевченко" і вірш Янки Купали "Пам'яті Шевченка".
• У Гомелі відбувся спектакль, збір від якого пішов у фонд спорудження пам'ятника Т.Шевченкові в Києві.
1910
• Золочівська "Просвіта" випустила поетичну антологію "На вічну пам'ять Тарасови Шевченкови". До книжки включено вірш Янки Купали "Пам'яті Шевченка" у перекладі упорядника та редактора видання Володимира Супранівського.
• У Петербурзі виходить читанка Якуба Коласа "Другое чытанне для дзяцей беларусаў" з передмовою Г.Севрука, яка закінчується словами Шевченка:
Учітеся, брати мої, думайте, читайте,
І чужому научайтесь й свого не цурайтесь.
1911
• У лютому комітет для встановлення пам'ятника Шевченкові в Києві звернувся до міських дум, у т.ч. й пінської, з проханням про допомогу. Пінська дума розглянула клопотання... у квітні і постановила асигнувати 3 рублі. Громадяни з обуренням поставилися до цього і звернулися до населення зі своїм підписним листом і зібрали народні кошти. Таким же чином було зібрано гроші в Мінську, Вітебську, Могильові та інших містах і селах Білорусі.
• 3 нагоди 50-річчя смерті Т.Шевченка 24 лютого газета "Наша ніва" опублікувала статті О.Бульби "Пам'яті Тараса Шевченка", Р.Зямкевича "Тарас Шевченко і білоруси", вірші Т.Шевченка у перекладах Ф. Чарнишевича та А.Гурло.
До редакції київської газети "Рада" послано телеграму: «Ми, віленські білоруси, у дні святкування пам'яті Великого українського пісняра Шевченка, виявляємо українському народові нашу пошану великим ідеалам поета-мученика». Підписали працівники редакції та понад 50 приватних осіб.
• У м.Юр'єв 16 березня відбувся Шевченківський вечір.
Про нього в газеті "Наша ніва" зазначається, що учасниками вечора були студентки і курсистки. Вони прослухали реферат про Шевченка, декламацію творів поета та пісні на його слова.
Газета "Гомельское слово" від 20 травня подає інформацію про те, що місцеве музично-драматичне товариство у своєму приміщенні організувало багатолюдний вечір-концерт, який «закінчився... апофеозом Шевченка».
• У Вільні вийшла поема Т.Шевченка "Катерина" (переклад Ф.Чар-нишевича). Редактор книжки Янка Купала.
• У часописі "Дніпрові хвилі" (№ 23—24) опубліковано рецензію М.Жученка "Шевченко на білоруській мові". Відзначається високий рівень майстерності перекладача.
1912
• В Одесі вийшла упорядкована М.Комаровим збірка "Вінок Т.Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських та польських поетів". У збірці вміщено два вірші Янки Купали ("Від гостинця до гостинця" та "Сьогодні на Вкраїні великеє свято") білоруською мовою та в перекладі П.Конопницького.
1912-1913
• Рукописний пісенник, що належав Гомельському залізничнику В.Злотникову, містить запис пісні на слова Т.Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий" та О.Кониського "Зійшов місяць" (за мотивами його ж вірша "На похорон Шевченка").
1914
• 100-річчю з дня народження Т.Шевченка присвячено номер газети "Наша ніва". Тут опубліковано статтю Л.Гмирака.
• У журналі "Украинская жизнь" №2 опубліковано статтю М.Богдановича "Памяти Шевченка".
Журнал "Лучинка" (№2 і №3) публікує матеріали про Шевченка, зокрема переклади його творів.
Якзгадує письменник 3.Бядуля, в одній із віленських бібліотек відбувся ювілейний Шевченківський вечір. На святкування ювілею поліцмейстер дозволу не дав. Тому святкування відбувалося нелегально: «Зібралося осіб вісімдесят української і білоруської інтелігенції. Була доповідь про життя і творчість Шевченка. Потім ми всі співали "Заповіт". Пісня здіймала нас на вогненній хвилі. Ми її виконували як гімн».
• У "Ежемесячном журнале литературы, науки и общественной жизни" (№3) надруковано уривок з вірша Т.Шевченка О.Козачковському, перекладеного російською мовою М.Богдановичем.
• У журналі "Украинская жизнь" (Москва) опубліковано наукову працю М.Богдановича "Краса і сила. Спроба дослідження вірша Т.Г.Шевченка".
• У газеті "Голос" (м.Ярославль) (№46) опубліковано статтю М.Богдановича "Памяти Шевченко".
1918
• У період Білоруської Народної Республіки в пресі з'явилися переклади поеми "Кавказ", віршів "Заповіт", "Розрита могила", "Мені однаково..."
1920
• У газеті "Беларусь" публікуються замітки про Шевченка та вшанування білорусами його пам'яті.
1922
• Поет Янка Журба, працюючи над поемою "Розкутий Прометей", узяв до неї епіграф з поеми Т.Шевченка "Кавказ":
За горами гори, хмарою повиті
Засіяні горем, кровію политі.
Споконвіку Прометея там орел карає.
Що день Божий довбе ребра й серце розриває...
Під епіграфом Я.Журба зазначає: "З народної пісні про Прометея".
1924
• Поет Алесь Гурло використовує шевченківські ремінісценції у вірші "Пам'яті Шевченка".
1927
• Виходить у світ збірка ліричних поезій Павлюка Труса "Ветры буйныя", позначена впливом творчості Тараса Шевченка.
У часописі "Полымя рэвалюцыі" публікується поема Т.Шевченка "Сон" у перекладі Янки Купали.
• Білорус К.Кнапінський, відвідавши в Каневі могилу Т.Шевченка, записав у книзі відгуків: «Великий Тарасе, твої думки передавалися з покоління в покоління. Вони запалювали людину йти назустріч святій волі. Такі думки — не тільки думки України. Ми, білоруси, також поважаємо і вважаємо своїми, рідними. Вже займається зоря великого визволення людей. Вона ростиме і ширитиметься. Вона прийде!»
• У першому томі двотомного зібрання творів М.Богдановича вперше опубліковано його російські переклади віршів Т.Шевченка; "В неволі", "В неволі тяжко,..", "І небо невмите...", "Готово! Парус розпустили". Тут же передруковано переклад уривків віршів "Д.О.Козачковському та "Доля".
У чернетках М. Богдановича залишилися автографи перекладів поезій Шевченка "Огні горять...", "Якби ви знали, паничі".
1928
• Янка Купала перекладає білоруською такі твори Т.Шевченка: "Заповіт", "Думка" (Вітре буйний...), "Якби ви знали, паничі і "Думка ("Тяжко жить на світі").
1930
• У журналі "Полымя" (№5—6) публікуються вірші Т.Шевченка, перекладені Янкою Купалою в 1905—1907 рр.
1935
• Під час відкриття пам'ятника Т.Шевченкові в Харкові Янка Купала прочитав вірш ''Пам'яті Шевченка". Під враженням під поїздки в Україну написав статтю "Про відкриття пам'ятника Шевченкові".
1936
• Янка Купала переклав "Тополю" Шевченка. У період підготовки білоруського видання "Кобзаря" перекладає "Кавказ", "Катерину", "Тарасову ніч", "Івана Підкову" та ін.
1937-1940
• Під цими роками дослідник П.Охріменко виявив рукописний збірник, що належав учительці Яромінської середньої школи на Гомельщині, в якому містяться записи пісень на слова Т.Шевченка.
1938
• У статті "До ювілею великого поета-революціонера" (у співавторстві з Я.Коласом та П.Бровкою) Янка Купала високо оцінює творчість Тараса Шевченка.
1939
• В інтерв'ю "Литературной газете" 10 лютого 1939 року Янка Купала говорить про Шевченка як «про чудового поета, про велику людину з яскравим і трагічним життям».
• 4—9 березня Янка Купала бере участь у ювілейних заходах з нагоди 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка, зокрема, 6 березня — у відкритті пам'ятника Т.Шевченкові на вечорі в Київській опері.
9 березня відвідує ювілейну Шевченківську виставку, де зацікавився "захалявною книжкою" Т.Шевченка.
У грудні Янку Купалу введено до складу Білоруського республіканського комітету для відзначення ювілею Т.Г.Шевченка.
• 125-річчя з дня народження Т.Шевченка широко відзначається в Білорусі: читаються лекції, відбуваються творчі зустрічі, відкриваються виставки. Так, Державна бібліотека в Мінську на ювілейній виставці представила понад 500 літературних творів, пов'язаних із Т.Шевченком, понад 300 фотокопій його картин та ілюстрацій.
Виходить з друку в перекладі білоруською мовою повний "Кобзар" Тараса Шевченка. Головними організаторами та перекладачами творів Шевченка були Янка Купала та Якуб Колас.
• Травень. Янка Купала, Якуб Колас беруть участь в ювілейному Пленумі Спілки письменників СРСР, присвяченому 125-річчю від дня народження Тараса Шевченка, виступають із доповідями.
7 травня відвідують могилу Т.Шевченка. Виступаючи в Каневі, Янка Купала прочитав свій переклад "Заповіту".
• До ювілею Шевченка білоруські композитори створили близько тридцяти творів, романсів і пісень на тексти Т. Шевченка. З'явилися й твори самодіяльних композиторів.
• Під редакцією Янки Купали і Якуба Коласа виходить "Кобзар" у перекладах білоруською мовою. Серед них — 19 належить перу Я.Купали.
• Мінський робітник Г.Лебедєв виконує інкрустований деревом портрет Тараса Шевченка, який було подаровано Україні білоруською делегацією під час урочистостей у Києві (травень).
• Янка Купала пише поему "Тарасова доля".
• Якуб Колас пише вірш-присвяту "Бояну-Кобзареві".
• Виходить збірка творів білоруських письменників "У вінок Т.Г.Шевченкові".
1940
• Держвидав Білорусі випустив окремим виданням поему Т.Шевченка "Наймичка".
1941
• Виходять друком "Вибрані твори" Т.Шевченка білоруською мовою.
1948
• Виходять у світ "Вибрані вірші і поеми" Т.Шевченка білоруською мовою.
• У селі Чернени Кобринського району (Берестейщина) Г.Вітович записав пісню на слова Т. Шевченка "Нащо мені чорні брови".
1951
• Дослідник П.Охріменко публікує статтю "Тарас Шевченко і білоруська література" (згодом розширену й доповнену). У той же час і під такою ж назвою в часописі "Беларусь" друкується стаття Ю.Пширкова.
1951-1952
• У Білорусі з великим успіхом демонструється художній фільм Київської кіностудії "Тарас Шевченко".
1952
• Виходить у світ нове видання повного "Кобзаря" білоруською мовою.
• У зв'язку із 70-річчям Якуба Коласа Спілка письменників України надіслала поетові телеграму: «З почуттям глибокої вдячності згадуємо ми цього дня, що і Ви доклали чимало праці до популяризації творів української літератури...» (мається на увазі, зокрема, робота над перекладами і редагування їх для білоруського видання "Кобзаря".
1953
• Журнал "Полымя" публікує статтю М.Ларченка "Янка Купала і Тарас Шевченко".
• Українською мовою доповідь Якуба Коласа "Шевченко і білоруська поезія" публікується в збірнику "Шевченко в критиці" (Держлітвидав України).
1954
• У журналі "Полымя" опубліковано статтю В.Івашина "Максим Богданович про українську літературу".
1956
• В "Учених записках" Білоруського державного університету опубліковано статтю Н.Лапідуса "М.Богданович і Т.Шевченко".
1958
• В журналі "Полымя" опубліковано статтю С.Аляксандровича "Тарас Шевченко і Білорусь".
• Дослідник Є.Рапанович видав збірку "Білоруські приказки, примовки і загадки", до якої, як народний вислів, включено рядок Т.Шевченка "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".
1961
• Відзначення 100-річчя від дня смерті Т.Г.Шевченка. В журналі "Полымя" — стаття Петруся Бровки "З піснею Тараса".
• В урочистому вечорі, який відбувся в Києві з нагоди 100-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, взяв участь білоруський поет П.Пестрак.
• Окремим виданням українською мовою виходить доповідь Якуба Коласа "Шевченко і білоруська поезія".
1962
• Волинський обласний театр поставив у Гомелі п'єсу молодого українського драматурга М.Левченка "Серце поета" (присвячена Т.Шевченкові).
1964
• Відзначення 150-річчя від дня народження Т.Шевченка. У ювілейні роки опубліковано десятки статей, близько шістдесяти праць про зв'язки Шевченка з Білоруссю. Привернула увагу стаття М.Аврамчика "Як "Малий "Кобзар" познайомив мене з Кобзарем великим" ("Маладосць", 1964, № 3).
• Інститут літератури імені Янки Купали АН БРСР видав збірник "Тарас Шевченко і білоруська література".
Вийшла в світ "Катерина" Т.Шевченка в перекладі Янки Купали (видавництво "Беларусь").
• 26 березня у Нью-Йорку, у великому залі Вебстер Холу (11-та вулиця Манхеттена) Шевченківський комітет Великого Нью-Йорка урочисто відзначив пам'ять Тараса Шевченка за участю громадян Америки і представників української та білоруської делегацій на сесії Генеральної Асамблеї ООН. З промовами виступили: американський письменник і художник Рокуелл Кент, український письменник Юрій Мельничук. Білоруський поет Максим Танк прочитав вірш, присвячений Т.Шевченкові.
• Іменем Тараса Шевченка названо бульвар у Мінську, забудований у 50—60-х роках XX століття.
• Артист Білоруської філармонії Олексій Слісаренко виступав з літературними концертами в Чернігівській області. Головне місце в його програмі займали твори Шевченка і про Шевченка ("Тарасова доля" Янки Купали). Як відзначала преса, "українці з цікавістю слухали живе білоруське слово".
1969
• Академія наук БРСР та Інститут літератури імені Янки Купали випустили двотомну "Гісторыю беларускай дакастрычніцкай літаратуры" (видавництво "Навука і тэхніка"). У 2-му томі "Гісторыі" вміщено "Хроніку літаратурнага жыцця", яка містить матеріали про білорусько-українські літературні взаємини у зв'язку із життям і творчістю Тараса Шевченка.
• Видавництво "Вышэйшая школа" публікує окремою книгою дослідження П.Охріменка "Тарас Шевченко і Білорусь".
1984
• В альманасі "Братэрства-1984" опубліковано статтю Ригора Барадуліна, присвячену Тарасу Шевченкові.
1986
• Вийшов у світ енциклопедичний довідник "Янка Купала", в якому міститься гасло "Шевченко Тарас Григорович" (автори - П.Охріменко, С.Крижанівський, Е.Мартинова).
1987
• У п'ятитомній "Енцыклапедыі літаратури і мастацтва Беларусі" (т. 5, ст. 562—564) опубліковано статтю К.Хромченка "Шевченко Тарас Григорович".
1988
• Видавництво "Вышэйшая школа" випустило в світ 2-м виданням хрестоматію "Беларуская літаратура XIX стагоддзя", в якій містяться матеріали про вплив Тараса Шевченка на білоруську інтелігенцію періоду національного відродження.
1989
• Видавництво "Мастацкая літаратура" заснувало серію "Скарби світової літератури". Першим у серії стало зібрання Т.Шевченка "Вірші. Поеми".
1995
• У видавництві "Ассар" (Мінськ) у серії "Шкільна бібліотека" побачили світ "Вірші. Поеми" Тараса Шевченка в перекладах Янки Купали, Якуба Коласа, К.Крапіви, 3.Бядулі, П.Глєбки, П.Бровки, А.Куляшова, Н.Гілевича, Р.Барадуліна, В.Зуйонка. Упорядник і автор передмови - В. Бехтіна.
1999
• До 185-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка Національна бібліотека Білорусі, Республіканський центр національних культур, Асоціація українців Білорусі "Ватра" провели Шевченкові читання.
Під рубрикою "Голоси світу" ("Полымя", №4) публікується стаття С.Законникова "Мовою братерства і любові" та вірш "Край святий постає на руїні..."
Вміщено вірш Тараса Шевченка "Хіба самому написать" (переклад В.Жуковича), статтю О.Гончара "Вічне слово" (переклад А.Клицька), велику добірку творів сучасних українських письменників.
2001
• У видавництві "Беларуская навука" вийшла в світ "Гісторыя беларускай літаратуры XX стагоддзя". Видання, підготовлене Національною академією наук Білорусі та Відділенням гуманітарних наук і мистецтв Інституту літератури імені Янки Купали, містить матеріали про українсько-білоруські зв'язки, зокрема про місце Тараса Шевченка в білоруському письменстві.
2002
• Рік Тараса Шевченка в Республіці Білорусь.
Відкриття пам'ятників Кобзареві в Мінську та Бресті.
Закладено камінь під майбутній пам'ятник у Гомелі.
У видавництві "Беларуская навука" вийшли друком "Нарысы беларуска-ўкраінскіх літаратурных сувязей (культурна-гістарычныі літаратуразнаўчы аспекты праблемы)". Видання підготували Національна академія наук Білорусі, Інститут літератури імені Янки Купали. Привертає увагу дослідження П.Тичини ("Корені; культурологічний дискурс"). У бібліографічному покажчику "Рагойша Вячаслав Пятровіч. Да 60-годдзя з дня нараджэння" зафіксовано численні публікації на тему "Шевченко і Білорусь".
Національна академія наук Білорусі та Державна наукова установа організували Міжнародну науково-практичну конференцію "Янка Купала і Якуб Колас у контексті слов'янських літератур". У матеріалах конференції (Мінск, "Беларуская навука") опубліковано доповідь Ж.Шаладонової "Гуманістичний ідеал у творчості Якуба Коласа і Тараса Шевченка".
Упорядкував Роман Лубківський.
| 
